Мар'їнська районна державна адміністрація

Мар'їнська районна державна адміністрація

Мар’їнські юннати продовжують подорожувати «Екологічним потягом»

Мар’їнські юннати продовжують подорожувати « Екологічним потягом» за маршрутом Краматорськ –Київ –Закарпатська область – Київ –Краматорськ. Розпочали діти свою подорож з музею архітектури та побуту в Пирогові – це  унікальне місце в Києві, тут протягом трьох годин вони побували на Полтавщині, Надріпрянщині, у Карпатах, в Поліссі і на Слобожанщині де ми мали можливість доторкнутися руками – у буквальному розумінні слова – і серцем до того сакрального простору, який творився упродовж віків поколіннями предків, тут стоять хати з різних куточків України вони представляють все багатство та розмаїття традицій української архітектури.

Наступною зупинкою був Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» 1932-1933 років, діти вшанували пам’ять загиблих та поклали квіти до скульптури дівчинки, виснаженої голодом, яка схрестила на груди руки притискаючи до них п’ять колосків пшениці, що нагадують про сумнозвісний  «Закон про п’ять колосків».

Юнати мали можливість прогулятися по Дніпровській набережній  і зробити фото напам’ять біля  пам’ятника засновникам Києва, який  є візитівкою столиці України, що символізує її багаторічну історію.

А на вечір діти опинилися знову в екологічному  потязі і попрямував він на Закарпаття до станції Воловець.

Рано вранці їх гостинно зустріла станція Воловець, що на Закарпатті. Комфортабельні автобуси повезли дітей на зустріч з Карпатами  по гірському туманному серпантині. Схід сонця вони зустріли на висоті 750 м над рівнем моря. Вийшовши з автобуса всі були в захваті від побаченого, куди не поглянь скрізь гори, подекуди полонини і стрімкі потоки річечок. Потрапили в Синевірський заповідник. Вранішній туман швидко танув,а дітки прямували до озера Синевір. Дві казкові фігури,  зустріли  їх над озером, – це Синь і Вир, які колись мешкали в цих краях. Це їхній любові присвячено Синевірське озеро, за переказами, через них воно тут і з’явилося.  Озеро Синевір (інша назва – Морське Око) – найбільше і найкрасивіше озеро Українських Карпат, що розкинулося між горами, серед ялинового лісу на висоті 989 метрів над рівнем моря. Синевірське озеро вважається перлиною Карпат і є найцікавішим об’єктом Національного парку “Синевір.

Вірячи у найкраще, група загадувала бажання біля трьох джерел, що оточують Синевір.

На схилах величних гір розмістився Реабілітаційний центр бурого ведмедя – наступна зупинка дітей. Слухаючи розповідь єгеря центру – про долю його підопічних-  в минулому клишоногих акторів та «Живих іграшок»  вони були вражені жорстокістю та цинічністю людей. Для ведмедів вони принесли ласощі – яблука та хлібні сухарі та здаля спостерігали процес годівлі.

Наступним дивом цього дня став водограй Шипіт. Він зачарував дітей величністю та красою. Кришталево чиста вода ніби змивала з їх думок весь негатив і насичувала його добром, чистотою, натхненням.

Історія українського Закарпаття тісно переплетена з долею Шенборнів — чи не найбільших землевласників, статечних аристократів, яким волею австрійського короля  були подаровані чисельні закарпатські землі.

Під час екскурсії юнати дізналися, що будівля замку Берегвар має своєрідну родзинку: її побудовано за астрономічнім принципом. Це означає, що кожний елемент споруди не тільки виконує свою практичну функцію, але й має символічне значення. Так, кількість вікон становить 365 — за кількістю днів року. Ще одне віконце замуроване на випадок високосного року. Димоходів  у палаці — 52, стільки ж, скільки у році тижнів. Входів 12 — за числом місяців, а кути замку прикрашають 4 вежі, що відповідають 4 порам року. Шпилі оздоблені флюгерами й курантами, а на одній з веж встановлено дзвін, що відбиває кожну годину. Споруда щедро декорована вітражами та барельєфами з символікою родини Шенборнів.

Далі діти попрямували до Ужгородського замку, на подвір’ї  якого з задоволенням розглядали і слухали легенди про дивовижні події та героїв містичного сердньовіччя – птаха Турула, мужнього Геркулеса, славнозвісного Гермеса. На верхній терасі побачили захоплюючу панораму осіннього міста.      Але дива на цьому не закінчувалися, автобус віз  їх до Мукачево  на зустріч з іншими пам’ятками історії, до Середньовічного замоку Паланок який  велично височіє над околицями міста  на горі висота якої 68 метрів. Це один з найкрасивіших замків Закарпаття. Багато загадок і легенд зберігають його стародавні стіни.

За два дні, проведених в гостинному Закарпатті, діти познайомились з самобутною культурою цього краю, закохалися в гори та кришталево чисті води. Наші юнати сподобалися всім екскурсоводам своєю увагою, допитливістю, інтересом до інформації, культурою поведінки. Вони були приємно здивовані обізнаністю  учнів  Донеччини  в історії України, біології, екології.

Та на цьому наша подорож не завершилася – 10 листопада Київ знову привітав усіх усміхненими обличчями мешканців, грандіозними будівлями і затишними  вуличками,  екскурсія розпочалася  біля «Золотих воріт» – пам’ятника Стародавнього Києва,головного входу в київський історичний центр,  діти гуляли Хрещатиком та Андріївським узвозом, відвідали Володимирський собор. Дехто уперше милувався Дніпром-Славутою. Побували в  Національному Науково – природничому музеї де мали унікальну можливість здійснити подорож у минуле нашої країни і побачити тварин, які заселяли територію України десятки мільйонів років тому. По закінченню екскурсії діти побували на ковзанці.

Сідаючи в потяг діти ділилися враженнями, писали щоденники, переглядали фотографії, пригадували веселі та цікаві моменти подорожі.  Усі повернулися додому  сповнені емоціями та бажанням відвідати ці місця з рідними ще раз.

Дякуємо Донецькому обласному еколого-натуралістичному центру за чудову організацію та прекрасний подарунок.

DSC05887

DSC05877

DSC05762

DSC05745 DSC05701 DSC05676 DSC05628