Мар'їнська районна державна адміністрація

Мар'їнська районна державна адміністрація

Задуха риби в літній період

Рибам, як і усім живим істотам, для підтримання життя необхідний кисень, який бере участь у процесі дихання. Більша частина кисню проникає у воду з повітря. Частково він утворюється у воді внаслідок життєдіяльності зелених рослин.

У холодній прісній воді його розчиняється більше, ніж у теплій солоній. Найбільший вміст кисню у верхніх шарах водної товщі, найменший – у нижніх, а за певних умов його може зовсім не бути. Тому риба повинна весь час відшукувати місця, багаті на кисень. Від нестачі кисню риба виснажується, що приводить до загибелі.

Інколи це явище стає масовим. Тоді говорять про так звану задуху – масову загибель риби від нестачі або відсутності кисню. Причин виникнення задухи у спекотний період може бути декілька:

  • при підвищенні температури води знижується концентрація розчиненого в ній кисню;
  • підвищення температури води веде до активного розмноження усіх живих організмів і може призвести до цвітіння води та виділення водоростями токсичних продуктів.

Окрім того до масової загибелі риби може привести скидання промислових стоків, потрапляння пестицидів при обробці сільськогосподарських культур або потрапляння болотної води, що містить велику кількість органічних речових і продуктів гниття, які відбирають у процесі окислення з води кисень. Можуть спостерігатися нічні задухи, які є різновидом літньої задухи, зазвичай спостерігаються у сильно зарослих водною рослинністю мілководних водойм. Нічні задухи пов’язані з припиненням в темний час доби процесу фотосинтезу і значним споживанням кисню з води рослинами. Даний вид задухи спостерігається під ранок і зникає зі сходом сонця.

Зовнішні ознаки задухи риби

Зниження концентрації розчиненого у воді кисню веде до кисневого голодування (гіпоксії) – риби починають активніше рухатися, «кидатися». В результаті чого потреба в кисні у них збільшується. Якщо таку рибу виловити, то в неї відзначається блідість зябер і слизової оболонки рота, яка іноді набуває синюшного або брудно-синюшного відтінку, очі стають мутними, дихання прискорене, рот і зяброві кришки відкриті. В результаті  кисневого голодування утворюється багато недоокислених продуктів, у тому числі і молочної кислоти, що призводить до загибелі риби.

При огляді загиблої в результаті задухи риби відзначаються ознаки кисневого голодування: рот широко відкритий, зяброві кришки підняті і сильно відстовбурчені в сторони, зябра розпластані, кров темно-вишневого кольору, погано звертається.

Методи боротьби із літньою задухою

Найпершим та найбільш дієвим методом боротьби з задухою є аерація (насичення) води киснем та постійний контроль за кількістю розчиненого у воді кисню. На водних об’єктах, де здійснюється вирощування товарної риби, у ставку збільшують проточність або проводять вапнування негашеним вапном. У прісних водоймах літом «цвітіння» води частіше всього викликається синьо-зеленими водоростями. Розвиток та цвітіння синьо-зелених водоростей у воді погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни у водоймищі. Поки водорості живуть, вони приносять певну користь, збагачуючи воду киснем та при значному збільшенні біомаси водоростей починає проявлятися біологічне забруднення, в результаті чого значно погіршується якість води, зокрема змінюється її кольорова гама, знижується прозорість, вода набуває неприємного запаху, з’являється дефіцит розчиненого кисню. Відмерлі водорості засмічують водойму, під час гниття яких кисню витрачається більше, ніж виділяється.

В результаті таких негативних явищ риба та інші водні живі організми отруюються. Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в передсвітанкові години, коли рівень споживання кисню найбільший. При цьому водойма набуває зеленого окрасу в результаті активного розмноження одноклітинних рослин – водоростей.

При невеликому або середньому розвитку водоростей, як і інші підводні рослини, вони є корисним джерелом утворення кисню у воді. Проте надмірний їх розвиток призводить до того, що вночі, коли рослини не виділяють кисень, його може бракувати. Також крім цього при надлишковому цвітінні частина водоростей починає відмирати і спливати на поверхню води, чим створюють загрозу виникнення заморних явищ.

Щоб не допустити втрати рибних запасів через замори, кожен рибалка, користувач водних угідь, товариства мисливців і рибалок повинні регулярно вести спостереження за станом водойм.

При пониженні концентрації кисню у воді, різкому зниженню рівня води у водоймах необхідно забезпечити своєчасну аерацію, використовуючи для цього мотори човнів, мотонасоси, підвісні мотори, пожежні насоси. Також доцільно приміняти компресори, котрі нагнітають повітря безпосередньо у воду.Слід значну увагу приділяти проведенню профілактичних заходів попередження літніх явищ заморі. Зокрема необхідно об

кошувати надводну рослинність, вилучаючи її з води, так як її перегнивання забирає з води кисень. Якщо на водоймі помітні ознаки літньої задухи риби, необхідно посилити водообмін водного об’єкта, для цього потрібно збільшити проточність води. При сильному цвітінні синьо-зелених водоростей їх можна знищити застосовуючи рівномірне оприскування водойми мідним купоросом.

Відновлення видового складу корисної мікрофлори значно активізує процеси самоочищення, прискорюючи відновлення біологічної рівноваги, для цього у забруднені водойми вносяться високі концентрації спеціально підібраних мікроорганізмів, які присутні в ґрунті та екосистемах здорових незабруднених водойм у дуже малих кількостях, селекціонованих і розмножених у формі готового до застосування концентрованого біопрепарату.

Мар’їнське  районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Донецькій області